Історія розвитку теорії статистики

Реферат

Підготувала: Студентка 23-Д групи Воробйова О.В.

Перевірила: Пащенко І.О.

Конотоп 2009

ВСТУП

Кожа научных знаний и практической деятельности имеет свою историю. Коріння статистичної науки і практики веде в сиву давнину. В процессе развития производительных сил и разностороннего производства подвески, появляются запасы и исторические фигуры развития массовых явлений и формирования ряда изменений. Кожаная сцена по всей России — современность, современность кожи — ведет к пути исторического развития. Знайомство з історією — ключ пізнання сучасності. Без знання минулого немає оптимістичних перспектив на майбутнє.

Сущность государственной статистики и основные прямые разработки не имеют однозначного отношения к истории Земли, богаты задачами и способами управления экономикой.

К этому, от еще более важного, обновления хронологического постразвития статистической науки, организации государственной статистики с начала до наших дней. Данные робота Bula были написаны очень хорошо и с большим уважением к развитию статистики естественного движения населения. Хронология Вивчивши легче интеллекта субъекта и методологии современной статистической науки, без которой человеческая жизнь в этом году невозможна.

Процес формування статистики як науки

Спочатку статистика мала суто практичний характер; і тільки з 19 століття статистика поступово здобуває солідне наукове підґрунтя, коли почато впорядковування і вдосконалення статистичних методів. Виділилось дві основні течії: описова (дескриптивна) — збирання інформації, перевірка їхньої якості, їх інтерпретація, зображення статистичного матеріалу; та індуктивна — використання теорії правдоподібності, закону великих чисел.

Если это наука, то в этот момент она самосознательна, если она формирует систему знания. Сбор числовых налогов с населения, площади богато украшенной земли, численности худобы, череда войн велась и в Древней Греции, в Риме, в Египте. Однако процесс будет примитивным, и мы поговорим о зарождении статистической науки.

Во второй половине восемнадцатого века были некоторые хорошие люди, похожие на зло, основанные на их рассмотрении пересмотра числовой дани сингулярным теоретическим основам. Были сформированы галузские знания, которые добавили к единственной политической базе, и я бы назвал это «государственными исследованиями”. Один із засновників цієї науки професор Геттингенського університету Г. Ахенваль запропонував використовувати термін “статистика”.

4 стр., 1806 слов

Математическая статистика и её роль в медицине и здравоохранении (2)

... -экономическую статистику, физическую статистику, звездную статистику и т. п. в одну науку. Общие черты статистического метода ... характеристики генеральной совокупности. Общий обзор В статистике население представляет собой целую группу лиц, которые ... основанный на рассмотрении статистических данных по определенным совокупностям объектов, называется статистикой. Статистический метод применяется в ...

После того, как научная засада сформировала статистику, возникла теория незрелости. Особливе значення мали праці Б.Паскаля та Я. Бернулли, который подчинялся закону больших чисел, как и в собственном сердце, важному принципу статистической теории. Во второй половине 17 века были опубликованы практики так называемой школы «политической арифметики”. Так, праці англійського економіста В. Петти может взглянуть на Анализ экономической ситуации для получения более очевидной статистической информации. В XVIII веке был сформулирован принцип статистической и математической обработки данных о населении и составлены таблицы смертности. В той же час розпочалось дослідження розвитку економіки, наприклад, перші спроби розрахунку індексу цін та ін.

У ХІХ ст. багато країн Європи (Франція, Прусія, Бельгія, Англія) утворили спеціальні установи, які займались збиранням та опрацюванням статистичних даних. С тех пор перепись населения проводится регулярно и составляются статистические отчеты. В 1885 р. був створений постійний міжнародний статистичний орган – Міжнародний статистичний інститут. Достоинство практической статистики привело к необходимости разработки методологических и научных засад. Так, у працях А. Кетле за допомогою статистичних методів робилась спроба дослідити закони розвитку людства (суспільства).

В цих працях до встречи «Социальная физика» сложно сформулировать основную методологию статистики.

У Росії у ХІХ ст. сформувалась школа статистики політико-економічного напрямку. Великий внесок у розвиток статистичної науки зробили К.Герман, К. Арсеньєв, А. Чупров, Ю. Янсон, Д.Журавський.

Мы расскажем об особенностях различных статистических школ.

Школа кетліанства

0дним з найбільших представників буржуазної статистики є бельгійський учений Адольф Кетле (1796—1874).

Його перші дослідження в області статистики відносяться до 30-м рокам XIX в.

Ліберал на свої переконання, організатор національної (Бельгійської) і міжнародної статистики, вчитель ряду поколінь статистиків в Європі, що підтримує і спрямовуючий їх своїм досвідом, один з організаторів порівняльної статистики, А. Кетле вводит свой «средний тип» в отряды жесткости домонополистического капитализма, тем самым, в конце концов, закаляя нетленное. Мета статистичних досліджень А. Кетле был построен до установления власти и особенностей людей между ними.

Значення А. Кетле в історії суспільних наук полягає в тому, що, поставивши перед собою задачу застосувати для вивчення суспільних явищ прийоми точного дослідження, що використовуються природними науками, він перший показав, що людські дії, подібно явищам фізичного миру, відомій закономірності. Для затвердження цієї закономірності А. Кетле шукав философские основы, глядя на статистику отдельных событий в жизни людей, как если бы они проявили необычные законы и в соответствии с законами прошлого в правильной и единственной задаче статистики как теоретической науки. В отличие от предыдущих пануйучи описаний школ, представленных в работах Ахенвала-Конринга-Шлетцера, необходимо заменить прелюдию, чтобы установить причину стойкости проявлений, чтобы можно было проследить ее до духовное и нравственное отношение людей.

6 стр., 2514 слов

Методи математичної статистики

... результатов без статистической обработки результатов. Вперше рандомізовані клінічні дослідження в сучасному розумінні були проведені в Англії, а одним з основних виконавців був відомий статистик Остін Б. ... существует шрифт, который популярен в живой природе. Л. Кетле заклав і основи біометрії. Створення ж математичного апарата цієї науки належить англійській школі статистиків XIX століття, на ...

Д.А. Милютин — важный государственный день 1960-х годов, будучи организатором статистики Всероссийской академии наук. Він провів ряд досліджень, що мають відношення до питань статистики. Перше з’явилося в 1846 р. під назвою «Критичне дослідження значення військової географії і статистики» і друге — в 1847—1848 рр. під назвою «Перші досліди військової статистики».

Розмежування географії і статистики, констатує Д. А. Мілютін, ще зберігає багато таємниць. В предполагаемом значении статистических представлений существует любое количество чисел и таблиц, как и в соответствии с географическими представлениями каждой номенклатуры населения. Розібравши різні визначення географії, Д. А. Милютин прибывает в начале недели, но субъект виноват на поверхности земли. Как только ведущий приведен к смерти не на поверхности земли, а к самим людям, к гражданской приостановке государства, то акция становится предметом статистики. Точно так же среди вывченна людей перед ним предстает закрытый мир, образующий сферу политических и социальных наук. До числа цих наук і належить статистика. Статистичне вивчення держави, говорить Д. А. Мілютін, з одного боку, охоплює всі найрізноманітніші явища складного організму політичного тіла, з другого — можливості його визначаються метою вивчення, яке полягає не у висновку загальних законів, але яким всяка держава і завжди повинне розвиватися, а в тому, щоб з’ясувати, охарактеризувати дійсний розвиток відомої держави в певний період часу.

Більш рішучий крок убік від описової школи до спроби створення справжньої основи теорії статистики робить А.П. Рославський в своєму «Керівництві до статистики». Яке ні різне визначення статистики, воно, по суті кажучи, зводиться до збирання фактів, схильних до безперервної зміни, стверджує А. П. Рославський. Але одних наглядів недостатньо. Дело в том, чтобы стать одержимым тем фактом, что это невинно и крошечно: просто идея состоит в том, чтобы привести к правилу. Я черпаю свои знания из знаний прошлого и первых дней до шагов идей, статистика виновата в матери ширши не только для настоящего часа, но и для тех, кто уже прошел, так что фаза пройдена. «Всесвіт керується числами, це помітили ще древні; від статистичної теорії потрібно чекати підтвердження істини цього вислову». «Фізичне та етичне удосконалення суспільства є метою державного життя; а тому потрібно ретельно виділити коло питань, що підлягають дослідженню статистики».

Розділяє точку зору А. Кетле і Е. Р. Вреден (1835—1.891) в своїх «Учбових записках за статистикою», але за характером своїх досліджень він примикає до так званої соціологічної школи. По мысли йога, «людей превращают в поток огромных вещей, чтобы охарактеризовать их в потоке, им вводят числа, и их можно преобразовать в числа, склад является предметом статистики». Значение статистики состоит в том, что она «сдвинута» на цифры всего, что она односторонняя по отношению к часу и месяцу подозрительной буржуазии, что она согласуется с ее утверждением по категориям, которые характеризуются центральными числами. Іншими словами, статистичний факт є завжди статистична цифра, одержувана обчисленням і вимірювала дійсне відношення явищ. Статистика — это наука о категориальных вычислениях в дополнение к состоянию и приостановке. «Користуючись числом, як мірилом, цифрою, як вимірювання, вона переходить поступово від загальних до більш і більш елементарним, приватним відносинам, прикладає операцію вимірювання і обчислення до кожної окремої якості предметів і явищ, поки не вичерпані цілком всі види суспільних відносин людини».

11 стр., 5215 слов

Зачем изучение курса статистики. Статистика в жизни человека или по статистике

... эссе , добавлен 17.10.2014 Социально-экономическая статистика как общественная наука. Ее сущность и основные методы, применяемые в ней. Проблемы интеграции национальной статистики в международную статистику. Задачи социально-экономической статистики в ... нашего класса в школьной жизни. Итак, проведя опрос, мы пришли к выводу, что наш класс активно участвует в школьной жизни. Активно участвуйте в ...

Предметом статистичних досліджень є суспільство. Але суспільство, підкреслює І. В. Вернадський, складається з людей. Для этого человеческая жизнь в огромной универсальности склада — это зерно статистической науки. Статистика позволяет получить информацию и осведомленность как о внутренних изменениях подозрительной жизни, так и о притоке некоторых новых бюрократов.

Соціологічна школа

Соціологічна школа російської академічної статистики виникла у період революційної ситуації 60-х років XIX в., коли старі критерії державознавства майже відмерли, а погляди А. Кетле, который хотел оставить прочный след в истории статистики, начал атаковать новые умы прелюдии Западной Европы.

Прагнення заменитель вивчення вивчення состояния вивченням вывчення приостановки — характерная черта социологической школы риса. В общем, вся тема школьного образования из других школ и прямо из статистики. Все представители российской академической статистики 60-80-х годов прошли свой творческий путь.

Філософсько-математична школа

До числа видатних росіян статистиків відноситься А. А. Чупров (1874—1926).

Це один з найбільших представників математичної школи в статистиці. А. А. Чупров был профессором статистики Петербургского политехнического института. В международных методических организациях курс статистики после завершения лекций, практического использования и специальных постановок научного семинара включался в дореволюционный период. Глибоко переконаний в тому, що статистичну науку слід вивчати не відриваючись від практики, «йдучи від практики», тобто поєднуючи вивчення теорії з перевіркою методологічних положень на матеріалах живої дійсності, А. А. Чупров доручав студентам виконувати значні дослідницькі роботи. Під його керівництвом був виконаний студентами Н. З. Четверіковим, Н. М. Виноградової, Р. З. Полляк, Би. П. Кадомцевим і ін. і опублікований ряд крупних і цікавих робіт.

З численних робіт А. А. Чупрова, що зробили його ім’я широко відомим в Росії і за межею, найбільше наукове значення мають «Нариси по теорії статистики» (1909, 1910 і 1969) і «Основні проблеми теорії кореляції» (1926).

С тех пор произошли изменения в государственном фонде, а также наблюдались проблемы передовой статистики.

До початку XX в. стан речей в статистиці радикально змінюється. Мабуть, мислить А. А. Чупров, «Вначале задумался, насколько гладка байдужость статистиков во внешнем мире науки».

Через чотири роки після публікації найбільшої монографії «Зведені ознаки» з’явився підручник Р. М. В «Математической статистике» Орженецкого, в которой небольшой раздел «Внешнего интеллекта» посвящен теме статистики, излагаются задачи и идеи основных наук.

«Статистику вважають, — пише Р. М. Орженецкий, — с одной стороны, из материаловедения я описываю типы явлений и закономерности их развития, а с той же — методологической дисциплины, которая является моей темой метода общения. Як наука материалы статистики виноваты в була б мать св_й специальной теме уже давно. В защиту дани, завоеванной статистическим путем, мы идем туда, где они входят в сферу основных наук: зоологии, ботаники, антропологии, биологии, политической экономии, социологии. Конечно, раздача такой дани в виде общих особых священников. В тихих случаях, если статистические материалы собираются для практических нужд, учитываются специальные знания применяемых кормов. Звиды зрозумило, шо статистика, как особое материаловедение, а не только».

5 стр., 2187 слов

Медична статистика

... життя) – на 13 років. Статистика свідчить про суттєве зменшення народжуваності (від'ємний приріст населення розпочався з 1991 р. ... семей и всех составляющих, является основной формой статистической осторожности. Правильные документы утверждаются Госкомстатом, а все ... і ведення документів на конкретних прикладах. медико-статистичних показників 1. Показники використання матеріальних ресурсів. середня ...

Особливості розвитку статистики на території України у період поч. VIII – поч. ХХ століття

До 18 століття на українських землях проводились своєрідні статистичні дослідження у зв’язку з оподаткуванням поодиноких прошарків населення у межах Речі Посполитої; це були реєстри поголовного (пізніше подвірного) податку, які подавали тільки об’єкти (земля, млини, корчми) або голів родин. Перепись, как и отчеты переписи по местам действия Магдебургского права, систематически не пересматривались. В козацькій гетьманській державі багато статистичного матеріалу (про кількість населення, його майнове становище, стан сільськогосподарського ремесла тощо) давали переписи населення, яке мало платити подвірний податок, зокрема перепис Лівобережної України 1666. Материалы переписи сохранились в рукописных книгах второй половины 17 — первой четверти 18 вв. З 1782 до 1857 на Україні впроваджено переписи всього чоловічого населення — так звані ревізії; вже у 1765 – 1769 рр. було проведено на Лівобережжі генеральну ревізію, так званий Рум’янцівський опис. В первой четверти восемнадцатого века народ уважал и смертность христианского населения, руководившего церквями.

На центральних і східних землях у 19-му і на початку 20 ст. в Російській імперії довгий час не було центральної статистичної установи. Лише в деякій мірі нею був статистичний комітет, організований 1811 при Міністерстві Поліції; у 1834 р. його замінив статистичний відділ при Міністерстві Внутрішніх Справ. Справжньою статистичною центральною установою став у 1858 р. Центральний Статистичний Комітет (Ц.С.К.) у складі Міністерства Внутрішніх Справ. Його завданням була організація і збирання (переважно за допомогою своїх губернських, подеколи й повітових та міських комітетів) статистичних матеріалів та їх публікація. Видання Ц.С.К. з’являлися в різних серіях; найважливіші з них: «Статистический временник Российской Империи», «Статистика Российской Империи», різні «сборники» тощо. Ц.С.К. провів у 1897 р. перший загальний перепис населення в Російській Імперії та опублікував його наслідки. Статистичні матеріали збирали й оприлюднювали також різні Міністерства (фінансів, залізниць, шкільництва тощо) та відомства, губернські та міські статистичні бюро. Во всех изданиях много материалов по украинской земельной статистике, хотелось бы, чтобы Украина не воспринимала их как единое целое.

На Україні в першій половині 19-го століття і згодом деякими осередками статистичних спостережень були губернські комітети і бюро, які видавали свої публікації (часто у формі щорічних пам’яткових книг).

З них найбільше значення мали Київське і Кубанське статистичні бюро, згодом Полтавське, Чернігівське, Херсонське та ін. Серед статистично-економічних публікацій важливіші: «Statystyczno-Topograficzne і historyczne opisanie gub. Podolskiej», 2 т. (1831) В. Марчинського; «Записки о Полтавской губернии, составленные в 1846 году», І — III (1846 – 1852 рр.) М. Арандаренка; «Опыт статистического описания Новороссийского Края», І — II (1850р.) А. Скальковського; «Статистическое описание Киевской губернии», І — III (1852р.) Д. Журавського та ін. Чимале значення для статистичних спостережень України мала Комісія для опису Київської учбової округи, що діяла у 1851- 1864 pp. і видала 4 томи своїх праць. Статистично-економічному описові українських губерній були присвячені праці російського Генерального Штабу з середини 19 ст.; чимало статистичного матеріалу публікував Південно-західний Відділ Імператорського Географічного Товариства і Вільне Економічне Товариство (засноване в 1765р. в Петербурзі); збірники і журнали поодиноких єпархій тощо. В ряді міст України провели переписи населення (оприлюднені лише результати перепису м. Києва у 1874р.).

79 стр., 39014 слов

Статистика финансов

... статистические термины используемые в статистике финансов Институциональными единицами, Сектора национальной экономики: 1. Нефинансовые предприятия 2. Финансовые учреждения 3. Государственные учреждения ... по 2000 год действует федерально-целевая программа реформирования статистики 2. Разработка СНС и реформирование статистического наблюдения. В информационном массиве СНС первичные данные о финансово ...

У середині 19-го століття були створені кафедри статистики в університетах України (її викладали вже раніше).

Першим професором зі статистики на Україні був С. Рославський-Петровський у Харкові. Також у середині 19-го століття велике значення для розвитку статистики на Україні і в усій Російській Імперії мав Д. Журавський, який у праці «Об источниках и употреблении статистических сведений» (1846р.) розробив теоретичні основи і створив систему статистичних показників.

Статистичні бюро земств України видавали різні матеріали, робили обстеження тощо — разом понад 100; вони містили багатий фактичний матеріал, зокрема з обсягу сільськогосподарських господарства, кустарного промислу, маєткового (бюджети) стану селянства, а також у галузі охорони здоров’я і шкільництва.

Земські й губернські статистичні публікації являють собою здебільшого губернські (чи навіть повітові) описи, проте деякі з них представляли проблеми всіх українських земель у Російській Імперії. До таких, наприклад, належить, крім згаданого «Справочника» Південної Росії, статистично-економічна публікація «Весь Юго-Западный Край», яку видав південно-західний відділ Російської Експортної Палати (1913р.); загальний нагляд над публікацією проводив М. Довнар-Запольський, редактором був А. Ярошевич).

Статистичні зіставлення населення (зокрема національного складу за переписом 1897р.) всіх українських земель в Російській Імперії дав О. Русов.

На Наддніпрянщині працювали під кінець 19 і на поч. 20 ст. в галузі статистики такі дослідники (крім уже названих): К. Воблий, Л. Лічков, І. Миклашевський (професор статистики в Харківському Університеті), Р. Орженцький (теорія статистики), С. Подолинський, В. Постніков, Г. Цехановецький, Ф. Щербина (земський статистик, основоположник бюджетної статистики в Російській Імперії, історик статистики), демографи-статистики: А. Босиневич, М. В. Птуха та ін.

Статистичні матеріали на Закарпатті збирав і публікував Угорський Статистичний уряд у Будапешті (з 1874 р.); деякі матеріали публікували також в поодиноких комітетах.

З українських дослідників та діячів статистично-економічними проблемами цікавилися В. Навроцький, а також І. Франко та М. Павлик. З початку 20 ст. українські дослідники звернули увагу на національну статистику, зокрема Галичини: В. Охримович, С. Дністрянський, М. Кордуба, С. Рудницький та ін.; з поляків Й. Бузек та С. Павловський. Над національною статистикою Закарпаття працювали С. Томашівський та В. Гнатюк.

20 стр., 9556 слов

Основы государственной статистики в России

... статистических данных о социальных, экономических, демографических, экологических и других общественных явлениях в Российской Федерации. Для решения этой проблемы действует система государственной статистики, в ... положения страны. Статистика - это уникальная база данных, в которой все аспекты социальной жизни отображаются в цифровом виде. Впервые упоминание о статистике как науке относится ...

У 1914-1920 рр. багато статистичних оглядів публікував Союз Визволення України, а також інші українські організації. Перший докладний огляд національних стосунків на всіх українських землях дали М. Кордуба («Територія й населення України», 1918) і С. Рудницький.

«У державах, у складі яких перебували у 1920 — 30-их pp. західні українські землі — у Польщі, Чехословаччині й Румунії, — статистична справа була централізована в Головних Статистичних Управліннях у Варшаві, Празі й Будапешті. У Польщі Головне Статистичне Управління публікувало багато матеріалів з українських земель у своїх виданнях: у «Statystyka Polski» (різні серії; тут публіковано також результати переписів населення 1921 і 1931 рр.), декаднику «Wiadomosci Statystyczne», річниках «Rocznik Statystyczny» та інших. Статистичне Бюро Галицького Крайового відділу було ліквідоване; натомість діяли міські статистичні бюро, які (зокрема у Львові) проводили незначну видавничу діяльність. Українську статистику розвивали далі Статистична Комісія НТШ (у 1930-их pp. названа «Комісія національної. економіки, соціології і статистики», видала 2 т. праць), Український Науковий Інститут у Варшаві (видав статистику населення всіх українських земель в СРСР і збірник «Українська людність СРСР»), Українське Економічне Бюро у Варшаві; діяли кафедри статистики при УВУ (Ф. Щербина, згодом Л. Шрамченко) у Празі і УГА-УТГІ в Подєбрадах».

Надалі значний вклад у національну статистику внесли В. Кубійович, Т. Олесіюк, В. Садовський та ін.; з поляків А. Крисінський. М. Фелінський та ін.; багато матеріалу з економічної статистики є в працях К. Коберського («Україна в світовому господарстві»), Ю. Павликовського, І. Витановича та ін. Есть 4 украинских статистика, которые видели их с 1933р. українською і англійською мовами Українське Економічне Бюро у Варшаві (ред. комітет: В. Кубійович, Л. Лукасевич, Є. Гловінський).

Найважливіші статистичні дослідження представлені за допомогою карт і діаграм в українсько-англійському «Атласі України й суміжних країв» В. Кубійовича (1937).

Статистика на Україні в радянські часи

Статистика в УРСР, як і в усьому СРСР, має особливий характер. Це система збирання, перевірки й розробки статистичних даних, що відображують перебіг виконання державних планів, зростання господарства й культури, добробуту населення, розміщення продуктивних сил, впровадження нової техніки, наявність резервів для виконання планів, природних матеріальних ресурсів і резервів праці. Здійснення статистичної роботи належало до державної монополії. Статистика була тісно пов’язана (і цим вона відрізняється від статистики іншого світу) з системою державного планування, вона була відправною базою для нього і для управління народним господарством, була важливим засобом контролю та перевірки виконання планів. Статистические данные в ГРПЦ Рунтируются по срокам действия, так что їїїї її їїїїїї организации, предприятия, устанавливающие эту организацию, устанавливают порядок и точное значение термина.

28 стр., 13604 слов

Организация государственной статистики в рф. Основные задачи ...

... "Об утверждении Положения о Федеральной службе государственной статистики" утверждено Положение о Федеральной службе государственной статистики и внесены некоторые изменения в постановление ... главным органом государственной статистики являлся Государственный комитет Российской Федерации по статистике (Госкомстат России), в настоящее же время Федеральная служба государственной статистики (Росстат) . ...

«Типовим для радянської статистики (зокрема у 1930 — 50-их pp.) фальшування. Таким образом, в системе радости Радянска, как и в отраслевых роботах Радянска, существуют различные типы атрибуции продукта, тревоги, вытеснения простоев и нападений, травм, травм, ходьбы и злого умысла. Все це відбивається у звітності (вона визначає успішність праці підприємства), а цим самим вона не відбиває справжнього стану на підприємствах і в економіці країни; звичайно, це стосується і статистики.

цін в СРСР не сприяла розвиткові статистики; так звані незмінні ціни, якими оперувала радянська статистика, фактично не були такими, бо їх постійно доводилося корегувати, а то й встановлювати нові.

Часто статистические данные о разработке породы не могут быть изменены путем изменения методологии разработки месторождения. Неадекватный индекс роста реальных доходов населения, развития торговли и быта, производительности труда и частного производства промышленности и правительства Сильского. Недостатньою, а часто фальшивою була національна статистика, яка зменшувала кількість неросіян, зокрема розпорошених; так була зменшена кількість українців, які жили поза межами УРСР.

Обычно в СРСР и в статистике УРСР с методами пропаганды они стремятся превзойти все успехи и довести до минимума все отрицательно. Есть и другие ряды джерельских и пропагандистских видений, например, правило незавершенных.

«Радянская влада» не собирает молчаливую статистику, а для экономики политика вообще не нужна. Наприклад, у 1920-их pp. збирали і частково публікували дані так званої моральної статистики (вона вивчала злочинність); з 1930-их pp. їх не збирають. Із зібраних статистичних матеріалів публікується лише невелика частина. Большая часть государей ввазается статистической данью, и зловоние недоступно для населения, а тем более для научного мира за кордоном. пересмотреть достоверность статистических данных, публикуемых Радянском, невозможно. До проблем, що їх замовчує радянська статистика, належать серед інших деякі питання статистики праці, родинних бюджетів, розподілу доходу, коштів прожитку, цін, податків, національного доходу і продукції, зовнішньої торгівлі, банків, здоров’я і зокрема більшості з того, що стосується національних проблем (наприклад, даних про мову навчання в школах) тощо.

В історії статистики в УРСР (та СРСР) можна виділити щонайменше три періоди: 1920-і pp., 1930 -1956 рр. і з 1956 р.. У 1920-их pp., коли ще в СРСР не було єдиного народногосподарського плану, статистична робота в СРСР була децентралізована. Керівним статистичним органом в УРСР було Центральне Статистичне Управління України (Ц.С.У.У.) з М. Авдіонком на чолі, а также перегружен химической автономией и планами по статистическим отчетам, а также по статистическим публикациям. Основними статистичними виданнями на Україні були: «Статистика України», що виходила в 1921-1931 рр. в ряді серій з окремих розділів статистики (вийшло 209 випусків; це були як статистичні матеріали, так і самостійні монографії); «Статистичний Бюлетень», що виходив два рази на місяць з 1921 по 1925 рр. (спершу російською, згодом українською мовою); «Радянський Статистик» у 1924-1929 pp.; «Статистична хроніка» з 1925 по 1929 рр. (вийшло 152 випуски); щоквартальник «Вісник статистики України» — з 1928 по 1930 рр.; довідники-щорічники: «Народне господарство України» (1919, 1921, 1921 — 22, 1924 — 25) і статистичні щорічники «Україна» — 1925- 1929 рр.. В 1924-1928 гг. Скальный выходив был «Завод-фабрика Промисловість Украина».

49 стр., 24054 слов

Статистика. Медицинская статистика здравоохранения

... самостоятельно или в составе объединенного стационара. Функции кабинета учета и медицинской статистики поликлиники. 74. Участковый врач-терапевт: размер участка, нормы загрузки, рабочие ... развитие личности. 32. Профилактика: понятие, виды, использование профилактических методов в работе медицинских организаций. Вопросы профилактики в законодательных документах. 33. Реабилитация: понятие, типологии, ...

Статистические данные Украины того времени, а также информация об Украине и о том, как наука была любезно обвинена на основании других стран. Впервые опубликовано 20 горных пород на основе статистических материалов, в которые вошла большая часть украинских земель, которые принадлежали СССР. Тоді чимало статистичних даних, які стосувалися України, публікувало також Центральне Статистичне Управління СРСР (зокрема основні результати переписів населення — частково 1920 р., міського — 1923 р. і загалом – 1926 р.); натомість детально їх опрацювало Ц.С. У.У. Статистичні матеріали публікували, крім Москви і Харкова, також деякі місцеві установи; для України важливими були публікації, що стосувалися Північного Кавказу (Ростов) і Криму (Симферополь).

З установ, які, крім Ц.С.У.У., працювали в галузі статистики, потрібно згадати насамперед Українську АН, зокрема Демографічний Інститут (1934-1938 рр. Інститут демографічної і санітарної статистики), що під керівництвом визначного демографа М. Птухи видав 14 томів своїх праць.

Серед дослідників у галузі статистики в 1920-их pp. слід відзначити економістів-статистиків: К. Воблого, В. Косинського, Г. Кривченка, Й. Пасховера, Й. Шимановича та ін.; демографів (крім М. Птухи): Ю. Корчак-Чепурківського, Ю. Масютина, П. Пустохода, С. Томіліна, М. Трацевського, А. Хоменка та ін.; дослідників з математичної статистики: М. Кравчука і Є. Слуцького. З 1922 року щорічно відбувалися всеукраїнські статистичні

Одночасно з ліквідацією Ц.С.У.У. — на Україні припинено з 1931 р. майже повністю публікацію статистичних матеріалів. З’явилось декілька статистичних довідників: «Народне господарство УРСР» (1935 р., присвячений підсумкам виконання першої п’ятирічки і початку другої), «УРСР у числах» (1936 р.), пропагандистський збірник «Соціалістична Україна» (1937 р.) і «Праця в УРСР» (1937 р.) — усі видання Управління Народного Господарства та обліку УРСР за ред. О. Асаткіна. Ці довідники якісно слабі; окрім того в них майже немає демографічної статистики (зрозуміло, через демографічну України у 1933 -1934 рр.).

Унікальним явищем є анулювання перепису 1937 р. (його результати були б компрометуючими для радянської влади); результатів перепису 1939 р., за винятком кількох загальних чисел, не опубліковано.

Новий етап у статистичній галузі на Україні почався у зв’язку з децентралізацією планування та управління народним господарством, розпочатою М. Хрущовим у 1956 р., коли з’явилася потреба в статистичній інформації. Разом з тим з 1957 р. Ц.С.У. України почало бути більш відповідальним перед урядом УРСР (нова назва: Ц.С.У. при Раді УРСР); його остаточне оформлення, як союзно-республіканського органу державного централізованого обліку та статистики в УРСР, підпорядкованого як Раді Міністрів УРСР, так і Ц.С.У. при раді Міністрів СРСР припадає на 1960 р.. Відтоді відновлено публікацію статистичних матеріалів. Першими з них були «Досягнення Радянської України за 40 років» (1957) і «Народне господарство УРСР 1957 р.. Статистичний щорічник»; далі слідували статистичні щорічники за 1959 рік і далі вже щорічно та короткі довідники з попередніми даними «УРСР в числах». Крім цих двох серійних загальних довідників Ц.С.У. УРСР видає незначну кількість статистичних матеріалів з різних галузей народного господарства (зокрема сільського господарства), а також освіти й шкільництва, охорони здоров’я тощо. Всі ці збірники видаються за зразком відповідних союзних збірників. Майже всі статистичні управління деяких областей видають періодично статистичні довідники своєї території (завжди за схемою довідника «Народне господарство УРСР»).

Чимало матеріалів, які стосуються України, публікує Ц.С.У. при раді у Москві, а також деякі Міністерства. Лише в них (також у статистичних довідниках «Народне господарство РСФСР» та в деяких регіональних виданнях) є матеріали щодо українських земель, які не входять до складу УРСР. Наслідки переписів населення (1959 і 1970 рр.) публікує лише Ц.С.У. при Раді Міністрів СРСР.

«У тридцяті pоки на Україні не було жодного спеціалізованого періодичного видання із статистики. Тому статистичні матеріали друкувались у московському «Вестнике статистики» та київському журналі і збірниках «Економіка Радянської України», «Организация и планирование отраслей народного хозяйства», «Економіка та організація сільського господарства», «Економічна географія», «Історія народного господарства та економічної думки УРСР», «Демографічні дослідження» та ін. При Ц.С.У. працює науково-дослідний інститут, але про його роботу немає докладної інформації. Статистический прогресс для проведения статистических исследований в Институте экономики АН СССР и Научно-доисторическом институте Госплана. Ці інститути мають свої обчислювальні центри.

ВИСНОВКИ

Статистична робота цінилася завжди. Витоки української статистики сягають часів Київської Русі. Наряду с этим, существует также сбор информации о событиях и процессах приостановки, экономической жизни и социальном развитии. Я полагаю, что статистика небольшая, по сути практическая по своему характеру и служила для ограничения налогов. В ХVI — XVII ст. у зв’язку з оподаткуванням певних груп населення в межах Речі Посполитої збиралися статистичні дані для складання включали об’єкти (земля, млини, корчми) або голів родин. У козацько-гетьманській державі статистичні матеріали (про кількість населення, його майнове становище, ведення сільського господарства, ремесла тощо) одержувались під час проведення переписів населення для обкладання подвірним податком. Матеріали цих переписів збереглися у рукописних книгах другої половини XVII ст. і першої чверті XVIIІ ст. (перепис Лівобережної України 1666 р. та ін.).

Уникальной исторической ценностью материала явилась перепись казачьего стана, заказанная гетманом Украины Богданом Хмельницким в 1649 году. Переписи всього чоловічого населення, так звані ревізії, проводились на Україні з 1782 до 1857 р.

З першої половини ХІХ ст.